Бджолину отруту (апітоксин) з тіл бджіл почали застосовувати для лікувальних цілей здавна. Потім цей спосіб апітоксинотерапії був міцно забутий, так як довгий час вважалося, що бджолина отрута, прийнята всередину, повністю інактивується (втрачає свою активність) травними ферментами, а при зовнішньому застосуванні не в змозі подолати шкірний бар'єр.
Можливість проведення м'якої, неагресивної апітоксинотерапії шляхом призначення бджолиного підмору диктується наступними факторами: Вченими було доведено, що білки бджолиної отрути лише частково руйнуються в шлунково-кишковому тракті і можуть проникати з нього в кров у вигляді активних речовин, які проявляють практично всі фізіологічні ефекти «малих доз» отрути. Бджолина отрута термостійка: заморожування і нагрівання до 115 ° С протягом 60 хв не усуває її біологічні властивості. Тому дія апітоксину цілком зберігається в бджолиному підморі після термічної обробки (відвар, напар).
Застосовуючи бджолиний підмор в поєднанні з універсальними провідниками - медом, рослинними оліями, можна домогтися достатнього проникнення його активних компонентів через шкіру. Вживання бджолиного підмору ніколи не призводить до тяжких побічних ефектів, можливим при бджолоужаленнях, так як бджолина отрута в тілі бджоли гармонійно поєднується зі своїм природним антидотом - гепарином.
Доцільно призначення підмору бджіл в комплексному лікуванні при захворюваннях:
- серця (коронаросклероз, стенокардія, інфаркт міокарда);
- судин (варикозне розширення вен, тромбофлебіт, облітеруючий ендартеріїт, ураження судин головного мозку);
- нирок (сечокам'яна хвороба, нефрит);
- передміхурової залози (аденома, простатит);
- ендокринних залоз (щитовидної, підшлункової, статевих);
- при гнійно-септичних процесах (мастит, панарицій, фурункули); нервово-психічних захворюваннях (епілепсія, астенічні синдроми); гіпертонічній хворобі;
- вегетативних дисфункціях; атеросклерозі;
- захворюваннях шкіри, м'язів, суглобів, зубів, ясен;
- сексуальних порушеннях;
- проблемах зору, слуху, пам'яті;
- імунодефіциті.
Підмор бджіл, як і інші продукти бджільництва, має певні обмеження та протипоказання.
Основні з них: індивідуальна непереносимість, вагітність та годування груддю, вік до 12 років, гострі захворювання нирок та печінки, а також хронічні захворювання, що потребують суворої дієти.